- перевізний
- -а́, -е́.Признач. для перевезення. Перевізні засоби. || Пристосований для перевезення з одного місця па інше.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
перевізний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вантажний — а, е. 1) Стос. до вантажу (у 1 знач.). Вантажні перевезення. || Признач. для вантаження. Вантажна лопата. •• Ванта/жна ми/тна деклара/ція декларація, що пред являється митниці при перевезенні вантажу через кордон. Ванта/жна накладна/ перевізний… … Український тлумачний словник
повозка — и, ж. Безресорний простої будови екіпаж на колесах; взагалі будь який колісний перевізний засіб простої будови … Український тлумачний словник
ганяти — я/ю, я/єш, недок. 1) перех. Те саме, що гнати і гонити 1), 2), 5), 7) з тією різницею, що означає дію, яка відбувається в різний час або в різних напрямках. Ганяти у футбол. 2) неперех., розм. Те саме, що гнати і гонити 3) з тією різницею, що… … Український тлумачний словник
просвердлювати — юю, юєш, недок., просвердли/ти, лю/, ли/ш, док., перех. 1) Свердлити що небудь глибоко або наскрізь. || Свердлом, буром тощо утворювати в чому небудь отвір, діру, свердловину і т. ін. || Обробляючи деталь на свердлильному верстаті, утворювати в… … Український тлумачний словник
прохідний — а/, е/. 1) Який має крізний прохід; крізь якого (яким) можна проходити кудись. || Признач. для перевірки перепусток, документів тощо тих, хто проходить на підприємство, в установу і т. ін. і виходить звідти. || у знач. ім. прохідна/, но/ї, ж.… … Український тлумачний словник
щит — а/, ч. 1) Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. || Предмет, опуклість на чому небудь, що формою… … Український тлумачний словник
духовка — и, ж. Залізний ящик, перев. вставлений у плиту, в якому готують їжу нагрітим повітрям … Український тлумачний словник
кіготь — гтя, ч. 1) Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох птахів і тварин; пазур. || перев. мн., розм., зневажл. Про довгі нігті людини. 2) тільки мн., спец. Залізний серпоподібний пристрій, що прикріплюється до взуття для вилізання… … Український тлумачний словник
носити — ношу/, но/сиш, недок. 1) перех. Те саме, що нести 1), 2), але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. 2) перех. Надягати на себе, мати на собі або при собі. || Мати, зберігати (про бороду … Український тлумачний словник